1. Дія за значенням дієслова “титулувати“; називання когось за титулом, звертання до когось з використанням титулу.
2. Система титулів, їх сукупність у певному суспільстві, державі або історичний період; титулярник.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “титулувати“; називання когось за титулом, звертання до когось з використанням титулу.
2. Система титулів, їх сукупність у певному суспільстві, державі або історичний період; титулярник.
Відсутні