Значення
-
Робити короткі, різкі уколи чимось гострим; колоти, штрикати.
-
Перен., розм. Настирливо звертатися до когось із чимось, докучати, нав’язувати щось.
-
Розм. Швидко і різко встромляти, всовувати кудись; тикати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я тицяю, ти тицяєш, він тицяє, ми тицяємо, ви тицяєте, вони тицяють