тиць

[tɪt͡sʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (діал.) Різкий, короткий удар, штовханок чимось гострим або тонким; тикання.

  2. (діал., перен.) Невелика кількість рідини, що випивається одним ковтком; ковток.

  3. (діал., перен.) Короткий, раптовий звук, що нагадує легкий удар; цокання, клацання.

  4. (діал.) Назва дії за значенням дієслів *ти́кати*, *ти́кнути*.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тиці, р. тиць, д. тицям, з. тиць, о. тицями, м. тицях, к. тиці

Більше записів