титла

[tɪtlɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Скорочений напис у старовинних рукописних та друкованих книгах, де над словами ставилися спеціальні знаки для позначення пропущених букв (здебільшого при скороченні сакральних слів).

  2. Назва лігатури — комбінованого знака в кириличному письмі, що утворюється зі з’єднанням декількох літер, найчастіше для позначення чисел або скорочень (наприклад, в церковнослов’янській мові).

  3. У сучасній типографіці та текстології — горизонтальна риска над літерою або знаком, що використовується як діакритичний знак або для позначення спеціальних значень (наприклад, у математиці).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. титло, р. титла, д. титлу, з. титло, о. титлом, м. титлі, к. титло

Більше записів