1. Скорочений напис у старовинних рукописних та друкованих книгах, де над словами ставилися спеціальні знаки для позначення пропущених букв (здебільшого при скороченні сакральних слів).
2. Назва лігатури — комбінованого знака в кириличному письмі, що утворюється зі з’єднанням декількох літер, найчастіше для позначення чисел або скорочень (наприклад, в церковнослов’янській мові).
3. У сучасній типографіці та текстології — горизонтальна риска над літерою або знаком, що використовується як діакритичний знак або для позначення спеціальних значень (наприклад, у математиці).