Значення
-
(заст.) Виконувати обов’язки титаря, тобто церковного служника, який дзвонить у дзвони, завідує церковним начинням та приміщенням, а також може читати та співати на клиросі.
-
(перен., розм., рідко) Робити щось повільно, недбало або без особливого старання; ледарювати, базікати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я титарюю, ти титарюєш, він титарює, ми титарюємо, ви титарюєте, вони титарюють