титарів

[tɪtɑriʋ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (історичний термін) Назва давньоруського міста-фортеці ХІ–ХІІІ століть, що було розташоване на правому березі Дніпра, навпроти сучасного Києва (нині — у межах міста); відоме за літописами як місце княжих з’їздів та укладання угод.

  2. (топонім) Історична місцевість у Києві на правому березі Дніпра, в районі сучасної Набережно-Хрещатицької вулиці, де колись існувало однойменне місто.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. титарі, р. титарів, д. титарям, з. титарів, о. титарями, м. титарях, к. титарі

Більше записів