тисячолітній

[tɪsjɑt͡ʃolitnij] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який існує, триває тисячу років або приблизно стільки; дуже давній, багатовіковий.

  2. Який настає через тисячу років або відзначає закінчення тисячолітнього періоду; пов’язаний з тисячолітнім ювілеєм.

  3. (У переносному значенні) Надзвичайно довгий, нескінченний (про час, очікування тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тисячолітній, р. тисячолітнього, д. тисячолітньому, з. тисячолітнього, о. тисячолітнім, м. тисячолітнім

Приклади з художньої літератури

  • — То, може, през войни? — запитує Олелько, звівши свої тисячолітні брови і породисте чоло морщачи.
    — Юрій Андрухович

Більше записів