тишина

[tɪʃɪnɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Повна або відносна відсутність звуків, шуму; стан спокою, безшумності.

  2. Переносно: спокій, затишок, відсутність тривог, збурень або активних дій.

  3. У радіотехніці: стан ефіру, коли відсутні радіопередачі або радіоперешкоди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тишина, р. тишини, д. тишині, з. тишину, о. тишиною, м. тишині, к. тишино

Більше записів