тишком

Тлумачення із “Словника української мови”* Т И ШКОМ , присл., розм. 1. Не голосно , без шуму . Два поранені із бою До медсанбату йшли пішком І говорили між собою , Щоб не ятрити ран , тишк о м (Мал., Чотири літа , 1946, 30); Розмовляти тишком . 2. Потай , непомітно , крадькома . [ Матрона :] Вони ще й не одно лихо тишком коять (Фр., IX, 1952, 403); Двадцять вісім літ прожив Ігор , а ніколи не носив за пазухою каменюк , ні на кого не нападав тишком ( Шовк ., Людина .., 1962, 313). Тлумачення із “Словника української мови”* ТИШК О , а , ч., розм. Тиха , сумирна людина . Та й Заброда добрий тишко . Скільки разів приходив до них у госпіталь , а й натяку не подав про свою Оксану ( Кучер , Голод , 1961, 35); У казармі обурювались: – От тобі й тишко , от тобі й базікало … Чкурнув з-під носа , тільки його й бачили ( Збан ., Сеспель, 1961, 227).