тирс

[tɪrs] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (діал.) Те саме, що тирса — дрібні тріски, посічки, що утворюються при пилянні деревини.

  2. (діал.) Сухе гілля, хмиз, дрібні гілочки, придатні для розпалювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тирс, р. тирса, д. тирсові, з. тирс, о. тирсом, м. тирсі, к. тирсе

Більше записів