тире

[tɪrɛ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Розділовий знак у вигляді горизонтальної риски (—), який використовується в письмовій мові для відокремлення або виділення частин речення, для позначення паузи, а також у значеннях “від… до”, “між” тощо.

  2. Назва самого знака риски в наборі друкарських літер або на клавіатурі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тир, р. тиру, д. тирові, з. тир, о. тиром, м. тирі, к. тире

Більше записів