тирата

[tɪrɑtɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. У театрі та кіно — довгий монолог, емоційно насичена промова персонажа, яку він виголошує без перерви, часто зростаючим напруженням; також у ширшому значенні — пафосна, урочиста промова.

  2. У музиці — швидка технічно складна вокальна партія, зазвичай у опері або ораторії, що виконується на один склад з швидким перебиранням нот.

  3. У поліграфії (застаріле) — довгий рядок або стовпець тексту, набраний без абзацних відступів; суцільний шрифт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тирата, р. тирати, д. тираті, з. тирату, о. тиратою, м. тираті, к. тирато

Більше записів