Значення
-
Те, що є характерним, показовим зразком певної групи явищ, предметів або осіб; втілення найбільш поширених, загальних ознак.
-
У логіці та філософії: абстрактний, узагальнений образ, ідеальна модель або уявлення, що відображає суттєві риси предметів чи явищ певного класу.
-
У мистецтві та літературі: художній образ, в якому через індивідуальне втілено загальне, що відображає сутнісні риси дійсності; типовий персонаж або характер.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. типове, р. типового, д. типовому, з. типове, о. типовим, м. типовім, к. типове