тиння

Тлумачення із “Словника української мови”* Т И ННЯ , я, с. Збірн. до тин . Наліталося по світі , Натомилось павутиння – Почіплялося на вітті , Пообсновувало тиння … (Вирган, В розп. літа , 1959, 115); В повітрі вже тепліло . Навкруги Вода сліпила очі , а під тинню Вже стежка протряхала ( Мисик , Біля криниці , 1967, 120).