тинф

[tɪnf] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Польська срібна монета, карбована з XVII ст., що мала обіг у Речі Посполитій та на українських землях; згодом — назва різних іноземних (переважно срібних) монет, що вживалася в Україні в XVII–XVIII ст.

  2. Загальна розмовна назва грошей, грошових коштів (застаріле).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тинф, р. тинфа, д. тинфові, з. тинф, о. тинфом, м. тинфі, к. тинфе

Більше записів