1. Прислівник, що вживається для позначення одночасності дій або явищ; у той самий час, водночас.
2. Сполучник, що вживається для протиставлення або протилежного зіставлення висловлювань; однак, проте, між тим.
тимчасом
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |