тим

Тлумачення із “Словника української мови”* ТИМ , заст . 1. присл. Через те , тому . – Ти мого Вуяхевича не знаєш . Ніхто лучче [ краще ] його не вміє гамовати [ гамувати ] козаків : тим я й дав на сей день йому бунчук , а не іншому (П. Куліш , Вибр., 1969, 155); – Йому , мабуть , ніяка жінка не вгодить… тим він і не жениться ( Мирний , І, 1949, 326). 2. спол. Уживається в складі складеного сполучника для зв’язку головного речення з підрядним реченням причини . – Щось моя невістка не одчиняє при мені своєї скрині ; мабуть , тим , що порожня (Н.- Лев ., II, 1956, 288); Якось не дуже хапались хлопці сватати її , мабуть тим , що вона сама липла до них ( Коцюб ., І, 1955, 28). Тлумачення із “Словника української мови”* ТОЙ, тог о , ч., та , ті є ї , рідко т о ї , заст. ті ї , ж., те , тог о , с.; мн. ті , тих ; займ . 1. вказ. Указує на щось , більш віддалене у просторі , ніж інше подібне (перев. парне ); протилежне цей (у 1 знач.). Прилинь , сизий орле , бо я одинокий , Сирота на світі , в чужому краю . Дивлюся на море широке , глибоке , Поплив би на той бік – човна не дають (Шевч., І, 1963, 19); З того берега річки почулася густа стрілянина (Панч, Син Таращ. полку , 1946, 38); По той бік хвилеріза пройшов до гавані пароплав (Ю. Янов., II, 1958, 49); Увечері по той бік муру солов’ї витьохкують , повно їх там у вербах ( Гончар , Бригантина , 1973, 110); // Указує на відрізок часу , який передував безпосередньо такому самому відрізку , моменту або настане після нього . Раз у бабусі Шелестихи Я на тім тижні гостював (Гл., Вибр., 1951, 195); Коли не обіцяєте [В. М. Гнатюк] поправити на той рік [ здоров’я ] , то не поїду з Вами в гори ( Коцюб ., III, 1956, 278); На тім тижні чотирьох із їхнього загону бандитня [ бандити ] під Ліщинівкою порубала ( Гончар , II, 1959, 159). @ В и ходець з т о го св і ту див . в и ходець ; Відправл я ти ( відпр а вити ) на той світ див . відправл я ти ; Заган я ти ( загн а ти ) на той світ див . заган я ти 1 ; Іт и на той світ див . іт и ; Переступ и ти на той світ див . переступ а ти ; Той світ див . світ 3 ; Хай ( най ) йом у л е гко згад а ється на тім св і ті див . зг а дуватися . 2. вказ., також у сполуч. із част. он , ось . Указує на який-небудь предмет , якусь особу (перев. супроводжується вказівним жестом ), що їх виділяють з-поміж інших ; не будь-який ( будь-яка ), а саме даний ( дана ), що на нього ( неї ) вказує мовець ; про який ( яку ) йдеться ; цей (у 2 знач.). [ Клієнт ( Показує в далечінь ):] Та , висока , Макарію зограла [ зіграла ] б на кострищі чудово ! [ Молодий римлянин :] Що ти плещеш ? То ж мотрона ! Їй тільки можуть голову зрубати (Л. Укр., II, 1951, 514); – Знаєте що ? Ходімо ми попід ту стіну . Там на ослончику [ ослінчику ] постановимося – не так буде жарко і все видно , – сказав Колісник ( Мирний , III, 1954, 272); – Колего Савченко!.. Он гляньте краще на той табун диких гусей , – аж злість бере , що не можна дістати ( Коцюб ., І, 1955, 196); Он та галявина , де ми Колись удвох ходили . І ви казали : «Я з людьми Не шкодував тут сили …» (Нагн., На полі битви , 1974, 80). 3. вказ. Указує на предмет , особу , явище і т. ін., які були названі у попередньому викладі , про які вже йшлося раніше . Горить Микита в сірій свиті ! Шеляга виймає І за того остатнього Музику наймає , І нерівню титарівну У танець вітає ! (Шевч., II, 1963, 99); Був вечір . Танки йшли на захід з важким гуркотом та виском . Під хатами , що аж стугоніли від того гуркоту , прощалися танкісти з дівчатами ( Довж ., І, 1958, 346); Події тої осені і зими взагалі були якісь особливі (Смолич, II, 1958, 65); Була весна . Сонце ніжно й тепло усміхалося з блакитного неба , і від усмішки тої земля цвіла ( Головко , І, 1957, 92); // у знач. ім. той , тог о , ч.; та , ті є ї , ж.; те , тог о , с., ті , тих , мн. Уживається замість предмета , особи , які були названі в попередньому викладі , про які вже йшлося раніше . Зараз за ворітьми показалося , що Рудик забув лупу , а Тихович – нотатник з планами – і всі мусили затриматися , аж поки робітник не приніс те й друге ( Коцюб ., І, 1955, 205). Любов склоняє голову тітці до плеча , та гладить їй волосся (Л. Укр., II, 1951, 69); А він було й молотити лінувався :.. ходить з Одаркою [ калікою ] по миру , назбира шматків хліба доволі , тії і їсть із дочками своїми , а після знову іде збирати (Григ., Вибр., 1959, 59); Є хмарні душі , ті завжди повиті смутком і журбою . Вони ідуть в житті , як дим , як тихий човен за водою ( Сос ., І, 1957, 409); Глянув на сонце [Явтушок] , те опинилося над вітряками ( Земляк , Лебедина зграя , 1971, 72); // у знач. ім. той , тог о , ч.; та , ті є ї , ж.; те , тог о , с.; ті , тих , мн. Уживається замість когось останнього із названих у попередньому викладі й відповідає за значенням особовому займенникові 3-ї особи він , вона , вони . Часто Карпо перелазив через тин до Івася гратися , часто і Івась кричав крізь тин Карпові , коли той не показувався , щоб ішов скоріше ( Мирний , І, 1954, 244); Економський фурман Євген Колосюк стишує загнуздані коні , щось гукає Христині , та озирається , швиденько вискакує на віз ( Стельмах , І, 1962, 520); Сахно змушена була вдатися за поясненнями до Чіпаріу. Але той не міг багато розповісти (Смолич, І, 1958, 48); Біля ганку стояв гурт чоловіків , бороданів . Саме дядько Гордій щось у колі їх промовляв . А скоро вгледів Давида з Тихоном , як ті підійшли , спершу пильно був глянув на обох і чомусь зрадів ( Головко , II, 1957, 125); // у знач. ім. той , тог о , ч.; та , ті є ї , ж.; те , тог о , с.; ті , тих , мн. Уживається при переліченні або зіставленні названих раніше осіб , предметів і т. ін. Ой привезли до прийому Чуприни голити ; Усе дрібні , усе малі , Все багатих діти . Той каліка недоріка , Той не вміє стати . Той горбатий , той багатий , Тих чотири в хаті . Усі невлад , усіх назад , В усіх доля мати . А у вдови один син , Та й той якраз під аршин (Шевч., І, 1963, 229); Козаки змішались [у таборі ] , як у бразі гуща ; той туди , той туди йде , а жодного порядку між ними немає (П. Куліш , Вибр., 1969, 157); Павлусь побачив велике місто , широкі вулиці .. Люди метушаться , – ті сюди , ті туди , аж в очах миготить ! (Л. Укр., III, 1952, 490); Орав [ Іван ] поле , сіяв , косив , жав , молотив , складав зерно – те на посів , те на поживу ( Мирний , І, 1949, 209). До тих пір див . пор а ; З ( від , од ) тог о [ж] ч а су ; З тих пір ; З ті є ї ( т о ї , ті ї ) пор и ; Від ті є ї ( т о ї , ті ї ) пор и – вказує , що якась дія починається , почалася від періоду , про який ішлося , повідомлялося раніше або повідомляється ; відтоді . Поки мати шукала [ наречену ] , він собі сам знайшов . Був у Вишеньках на ярмарку й з того часу став учащати щовечора ( Вовчок , І, 1955, 80); Князь Заславський перечув через приятелів , як глузував з його Вишневецький на ігрищі . Од того часу вони зненавиділи один одного і стали заклятими ворогами (Н.- Лев ., VII, 1966, 65); Вже люди , певне , від тії пори Тут не живуть , як з раєм попрощались (Л. Укр., І, 1951, 69); Князь Куракін урятував цареві життя , і вже з тої пори цар із ним не розлучався (Хотк., І, 1966, 97); З тих пір , як її батьки – лікарі одного районного містечка – навчили її ходити , вона жила в розкошах і достатках (Тют., Вир , 1964, 449); З т и ми слов а ми ; При тім сл о ві ; При тих слов а х див . сл о во ; Тим ч а сом ; У ( на , під ) той [ с а мий , с а ме , же ] час – вказує на одночасність якоїсь дії з іншою , про яку йшлося , повідомлялося раніше або повідомляється . Розбрілись [розбрелись] конфедерати По Польщі, Волині, По Литві , по Молдаванах І по Україні .. Руйнували , мордували , Церквами топили … А тим часом гайдамаки Ножі освятили (Шевч., І, 1963, 80); Що то за дівчина [ Марта ] під той час стала , боже мій , світе мій ! ( Вовчок , І, 1955, 72); – Які вже там з мене веселощі ? Од моїх веселощів молоко кисне в глечиках , – промовила Тодозя. – Мої веселощі такі смачні , як кислиці . Он баба Ганна вже й скривилась од їх … Усі засміялись. Саме в той час князь Єремія вернувся з муштрів і переходив через світлиці (Н.- Лев ., VII, 1966, 118); Чорногорець зараз кинувсь до свого побратима , а Леся до Петра . Забула сердешна на той час і стид , і дівоцький сором : затулила йому хусткою глибоку рану , а сама так і впала на його ; плаче , голосить (П. Куліш , Вибр., 1969, 108); Часом уві сні вбачалося йому , що соцький приніс так довго очікувану бомагу [бумагу] – і Семен зіскакував з полу , вибігав на подвір’я . А то видасться йому , що незабаром або й зараз-таки мають покликати його до станового . Він сідав тоді на лаві й чекав . І досить на той час стукнути кому-небудь сінешніми дверима , щоб серце Семенове зупинилося в грудях , перестало битись ( Коцюб ., І, 1955, 117); Я вийшов з інституту в 1914 році з умінням учити школярів .. В той час я мріяв стати художником , я малював дома і брав приватні уроки малювання , мріючи коли-небудь потрапити в Академію художеств хоч вільним слухачем ( Довж ., І, 1958, 14); Марися підхопилась, щоб подати келешки та ще там щось приготувати , а гість тим часом , відкоркувавши пляшку , у вільній позі сидів на стільці ( Гончар , Бригантина , 1973, 140); Ті є ї ( т о ї , т і ї) н о чі ; Тог о [ж, ж так и , с а мого , так и ] дня ( в е чора і т. ін. ); У той [ же ] день ( в е чір і т. ін. ) – вживається на позначення того , що певна дія відбувається в якусь ніч , якийсь день ( вечір і т. ін.) одночасно з іншою або після дії , про яку уже згадувалось, повідомлялось раніше . Якось-то вирвалась Олеся , пішла до тітки одвідати стару в недузі ; а того дня був у селі ярмарок ( Вовчок , І, 1955, 289); – То я, мабуть , стану тепер за хліб [ робити на току ]. А там , як зароблю , – тоді й за гроші . – Добре … Хоч і так зроби , сину . Того ж таки дня , надвечір . Чіпка зібрався , пішов у Крутий Яр ( Мирний , II, 1954, 215); Неспокійно спалося Тиховичеві тої ночі ( Коцюб ., І, 1955, 220); Згадала [Люда] , як минулого літа , коли жили в таборі , до неї приїздив батько . Того дня стояла погана погода , йшов дощ (Трубл., Шхуна .., 1940, 199); Було якесь свято . Того ж дня Яшко пізно повертав додому . Повагом ішли корови в пилу вуличному ( Головко , І, 1957, 133); Ломицький і справді перемучився того вечора … Зібравшись в дорогу і вклавшись , він сів пити чай (Н.- Лев ., VI, 1966, 73); Невдовзі по цьому .. прийшли німці з гайдамаками . В той же день перехапали робіткомівців на чолі з механіком Приваловим і, відправивши їх під посиленим конвоєм у Генічеськ, вчинили там над ними звірячу розправу ( Гончар , II, 1959, 32); В той вечір [ коли Сергій привів у хату Дороша ] Санька приймала гостя з особливою пошаною : заставила Сергія зарізати півня і цілий вечір пекла , варила і смажила (Тют., Вир , 1964, 157); Ті є ї ж [ с а мої ] хвил и ни ( м и ті ); У той [ с а мий ] мом е нт ( мент ); У ту ж [ с а му ] хвил и ну ( мить ) – уживається для підкреслення цілковитого збігу в часі якихось двох дій ; одразу ж, зараз же . Ось він [ співець ] руку здійняв , в ту ж хвилину Стало тихо , неначе в могилі (Л. Укр., І, 1951, 348); Човни .. загойдалися і.. турки з лайкою нагнулися , щоб одіпхнутися, Іван підняв весло і з усієї сили спустив його на червоний фез [ турка ]. У той мент між них блиснув постріл і звилась хмарка диму ( Коцюб ., І, 1955, 386); Черниш бачив ще , що Брянський боком стрибнув кілька кроків уперед і метнув гранату , вихоплюючи в ту ж мить пістолет ( Гончар , III, 1959, 119). @ 3 ті є ю т і льки ( лиш е ) різн и цею що див . різн и ця 1 ; З т о го п о гляду див . п о гляд ; Не ст і льки тог о д і ла див . д і ло ; Плат и ти тим с а мим див . плат и ти ; Плат и ти ( відплат и ти ) ті є ю с а мою мон е тою див . мон е та ; Спів а ти ті є ї [ж] див . спів а ти ; Спів а ти не ті є ї ( не ті ї ) див . спів а ти ; Ті є ю аб о ( чи ) і ншою м і рою ;У тій аб о ( чи ) і ншій м і рі див . м і ра ; Вст а ти ( ступ и ти ) не на ту н о гу див . ног а ; Чим баг а ті , тим і р а ді див . баг а тий . 4. вказ. Уживається для вказівки на один предмет , одну особу і т. ін. із двох або кількох подібних , з ряду однорідних , коли їх перелічують або зіставляють . В плавнях було тихо , як у лісі , лиш горою шелестіла куня , раз в той бік схиляючись , раз в інший ( Коцюб ., І, 1955, 359); // у знач. ім. той , тог о , ч.; та , ті є ї , ж.; те , тог о , с.; ті , тих , мн. Узагальнено вказує на предмет , особу , явище ( без попередньої згадки про них ) при переліченні або зіставленні в якомусь відношенні . Попривикали дітки , що нема старшого брата , та не перестали про його думати , і сливе щогодинки його згадували то цим , то тим , то знов другим ( Вовчок , І, 1955, 294); – Оттак товчусь сливе цілісінький рік , то тим , то сим заробляю ; сказано, треба чимсь жити й дітей годувати (Н.- Лев ., VII, 1966, 276); Шинок ніколи не пустує : то той , то другий … І наші хлопці там ! ( Мирний , І, 1949, 263); Стояв , і непевний осміх блукав йому по губах – зараз це був осміх погорди й самозахисту . Тут [в спецшколі ] захищаються , хто чим може . Той мовчанкою . Той понурістю . Той схлипом , якщо маму згадають ( Гончар , Бригантина , 1973, 43); // у знач. ім. те , тог о , с. У сполуч. зі словом все вказує на перелічувані предмети , виконуючи функцію узагальнюючого слова . І білі черепи , такі лячні нині , і чорні холодні кущі з покрученими лозами … – усе те обняло її [Параскіцу] жахом ( Коцюб ., І, 1955, 279). Той аб о ( чи ) і нший див . і нший . @ Не з тих хто – хто-небудь має сили утриматися від чогось , не здатний на які-небудь вчинки , дії і т. ін. Кому там діло – чи він наївся , чи він не холодний , чи , може , воші дитину напали , чи , може , щось болить. Аби робив свою роботу . Не обходилося і без бійки . Але щоб плакав – не з тих хлопець був ( Головко , II, 1957, 389); Нем а ( нем а є ) тог о , щоб … див . нем а , нем а є ; Не на тог о нап а в ( нап а ла )! див . напад а ти ; Не на тог о нарв а вся див . нарив а тися ; Ні в сих ні в тих ; Ні в тих ні в сих – зніяковіло , відчуваючи незручність . Пріська стояла ні в тих ні в сих (Л. Янов., І, 1959, 223); А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в сих ні в тих (П. Куліш , Вибр., 1969, 129); Артем почував себе ні в сих ні в тих (Підс., Віч-на-віч , 1962, 161); Сер Ів вийшов з дому Сагорів ні в сих ні в тих і дуже злостився на себе та на місіс Ліліан (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 289). 5. вказ., у знач. ім. те , тог о , с. Уживається для вказівки на що-небудь висловлене раніше , на якісь факти , обставини , припущення і т. ін. Олександра перебралась до знайомої жінки . Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе ( Коцюб ., I, 1955, 66); Заворушився люд , загомонів ; піднявсь по всьому полю галас . Тілько нічого з того не вийшло (П. Куліш , Вибр., 1969, 174); Це вони хотять згубити з світу князя , – мигнула в Тодозі думка , – це вони , мабуть , задля того й приблукали до Лубен (Н.- Лев ., VII, 1966, 132); [X вора :] Дарма ! Нехай умру , та думка не умре ! В таке безсмертя й я привикла вірить . Адже і в вас є сповідь перед смертю … Мене жде шибениця – я те знаю (Л. Укр., І, 1951, 118); Надвечір до мене зійшлися товариші . Наш гість перед тим трохи відпочив . Його красиве й поважне обличчя оживилося ( Мас ., Життя .., 1960, 29); Співає щось сумне татарка під чадрою , й од того вся вона така близька мені ( Сос ., І, 1957, 100); Готували [ лісоруби ] дно під затоплення , валили верби вікові в три обхвати , після того ще взялись і за комиші , косили їх для целюлозного ( Гончар , Бригантина , 1973, 84); // у сполуч. зі сл. ж, саме . Уживається при вказівці на тотожність чого-небудь з чимсь висловленим , повідомленим раніше . – Оце недавно ми не загнали телиці в двір , а вовк вискочив з ліска та й обгриз бік . Теличку не одрятували од смерті , – пропала . Те ж саме роблять вовки з графськими сернами й зайцями , котрі йдуть на годівлю … вовкам (Н.- Лев ., VII, 1966, 284); Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів .., що завтра про це довідається увесь світ і, вражений розумом , що осяяв нас , зробить у себе те ж саме ( Довж ., І, 1958, 15); І він на всяк випадок зняв із плеча карабін . Те ж саме зробив і Янош, мовчки переглянувшись із Яреськом ( Гончар , II, 1959, 67). @ Б і льше ( більш ) т о го , що … див . б і льше ; В т і м-то й річ , що … див . річ 1 ; До т о го – настільки , так сильно , у такій великій мірі . – Офіцери , – сказав головнокомандуючий , і холодний дрож пробіг по офіцерських спинах , до того невпізнанний був голос генерала ( Довж ., І, 1958, 140); До т о го [ж] – з наявністю додаткових ознак , дій , заходів і т. ін.; крім того . Максим отой , брате . А трудящий , роботящий , Та й тихий до того , Та ласкавий … (Шевч., II, 1963, 274); [ Сидір Свиридович :] Коли правду казати , то наша Євфросина не така гарна , як розумна . От уже розумна , то розумна , ще й до того вчена (Н.- Лев ., IX, 1967, 222); Блакитний грот робить надзвичайне вражіння – це величезна блакитна зала , в якій неможливо блакитна вода , як скло самого чистого блакитного кольору , до того бризки світяться вогнем ( Коцюб ., III, 1956, 325); Комбайн працював безвідмовно . Ішли помалу на першій швидкості і захоплювали не на весь хедер : хліб важкий і роса до того ж ( Головко , І, 1957, 434); З тим і піт и ( розійт и ся , роз’ ї хатися ); На т о му і розійт и ся ( роз’ ї хатися ) – піти , розійтися , роз’їхатися , сказавши що-небудь , вирішивши щось або не дійшовши згоди у чомусь . Петро стиснув Череваня , прощаючись , а той , мов догадавсь, да й каже : – Ой бгатіку [братіку] ! Чи не лучче б було , якби ми не ганялись за гетьманами ? З тим і роз’їхались. Шрам повернув коня на Козелецький шлях ; Черевань із Василем Невольником вернувсь до своякового хутора (П. Куліш , Вибр., 1969, 178); Часом таки й не витримає – дорікне : – І де твоя совість , Юхиме ! Дома жінка хвора , води кухля немає кому подати , а ти ось парубкувати зо мною . На тому й розійдуться до нової зустрічі ( Головко , II, 1957, 191 ); І без т о го – без додаткових ознак , дій , заходів і т. ін.; і так , і так вже . Цей покривавлений вид розп’ятого Христа був виставлений на ефектований [ ефектний ] показ , щоб вражати і без того вразливі та прийнятливі молоді душі студентів [ єзуїтської ] колегії (Н.- Лев ., VII, 1966, 11); Гайдамаки .. це ті ж самі солдати й офіцери російської [ царської ] армії .. Тільки націоналістичний туман замутив їхню і без того затьмарену свідомість , розбуджену в огні ( Довж ., І, 1958, 37); Кол и ( як , раз , якщ о ) [ вже ] на те пішл о див . піт и ; На те … – уживається при поясненні , мотивуванні чого-небудь . Гірко було кидати [ хлопцям ] , яке не є, своє , а йти до чужого , до панського … Та що ти вдієш супроти панської волі ? Панові треба … на те в його й кріпаки ( Мирний , І, 1949, 261); – Мій лицарю , любий пане , не боюсь я поговору , – все чиню по власній волі , бо на те я королівна … (Л. Укр., І, 1951, 435); На т о му ( тім ) [і] ст а ти – зупинитися на якомусь конкретному рішенні . – Порадились ми з дівчиною , побідкались і стали на тому , що вона піде в найми ( Коцюб ., І, 1955, 140); Не без т о го [, щоб ] – уживається для висловлення певної згоди в чомусь у знач.: так , можливо , може статися . – Усім , значить , добре .. – обізвавсь Чіпка . – А ти думав , ні?.. У кожного – не без того … ( Мирний , І, 1949, 248); Не без того , щоб коли й погуляти , погарцювати – на те молодість . Але ж не так , як оце ( Головко , II, 1957, 96); Вчитель сміхотливо наморщив чоло : – Ти вдень бачив свою милу ? – Та бачив … – запнувся парубок . – А увечері теж хочеш зустрітися ? – Не без того … ( Стельмах , І, 1962, 141); Не від т о го [ б у ти , щоб ] – не мати нічого проти , бути згодним на що-небудь . – Ну , а тепер , Артеме , твоя черга . Розказуй ти про себе . Артем не від того був ( Головко , А. Гармаш , 1971, 521); А коли у Георге настрій хороший , він не від того , щоб і поговорити (Чаб., Балкан. весна , 1960, 272); Не до т о го кому – хтось не має часу , можливості думати про кого-, що-небудь , приділяти увагу кому-, чому-небудь і т. ін. Добре мати діток Багатому , хвалить бога В розкошах ! А вбогій Вдові не до того , Бо залили за шкуру сала , Трохи не пропала (Шевч., II, 1963, 268); – Не пошкодило б Корнюші хоч показатись на хуторах . Ти таки , Павле Макаровичу , так йому й перекажи. – Переказати не штука , та який у цьому сенс ! – знизав плечима Павло . – Не до того їм зараз ( Головко , А. Гармаш , 1971, 424); Не те що ( щоб ).., [а]: а) уживається для заперечення якогось припущення перед викладом справжніх фактів , обставин тощо . А землі з кожним роком усе меншає . Не те щоб менше ставало її на світі , а ділять її межи собою мало не на грядки , бо на світі дедалі стає людніше… ( Коцюб ., І, 1955, 110); б) для заперечення тотожності чого-небудь з чимсь у знач.: не такий ( так ), як . Величезні вибухи один за одним спалахують на палубах , димом обволікаючи судна . Хоч би швидше знімались, бо там не те що від степових партизанських бомб – злетиш у повітря від вибуху своїх же власних , начинених боєприпасами трюмів ! ( Гончар , II, 1959, 48); Нех а й по т о му б у де ; Та й будь по т о му ; Так т о му й б у ти – уживається для вираження згоди в чомусь , ствердження чого-небудь ; нехай так і буде . – Ви знаєте всі стародавні звичаї і порядки – судіть , як самі знаєте , а моє діло махнути булавою , да й нехай по тому буде (П. Куліш , Вибр., 1969, 143); – Е-ех, куди нам одбиватися? Рятуйся , хто як зуміє , та й будь по тому ! ( Головко , II, 1957, 380); Чим робити на мачушиних дітей , звичайно , краще на себе , на своїх дітей . Так тому й бути ! ( Головко , II, 1957, 517); Ні з т о го ні з сь о го ; Ні з сь о го ні з т о го – без будь-якої причини , без жодного приводу або несподівано . Була се неоговтана, неокресана якась натура . Він ніколи сам не знав , чого він хоче . Заводив нараз ні з того ні з сього бійку з найліпшим своїм побратимом – і тут же підлещувався до ворога (Хотк., II, 1966, 162); Миронов, здавалось, уважно слухав його , а як скінчив Давид , затягся цигаркою й спитав ні з того ні з сього : – Ви от що , товаришу , краще скажіть : у дев’ятнадцятому році , до Червоної Армії , де ви були ? ( Головко , II, 1957, 81); Якось зайшов Кирик до Василини і почав скаржитися на своє безголов’я : одним єдина корова і та ні з сього ні з того перестала давати молоко ( Добр ., Тече річка .., 1961, 214); Охрім , що трусив на світанку ятері , бачив , як на Гусячому острові ні з сього ні з того заворушилася копиця і звідти виліз якийсь чоловік (Тют., Вир , 1964, 258); Ні се ні те ; Ні те ні се – щось невиразне , неясне , не зовсім зрозуміле ; хтось , щось не має виразних ознак , особливостей . Балаш одказував старостам ні се ні те (Н.- Лев ., II, 1956, 315); [ Любов :] Що ж кажуть лікарі ? [Милевський:] Як завжди при нервових хворобах – ні те ні се (Л. Укр., І, 1951, 74); Р а зом з тим див . р а зом ; Річ у т о му ( тім ), що … див . річ 1 ; Тим б і льше ( заст. п а че ); І тог о б і льше – уживається для підкреслення значимості наступного повідомлення або перед заключним і більш важливим твердженням . Проникливий і тонкий Брикун відразу догадується , що камінчик кинуто в його город , тим паче , що при згадці про приблудних псів більшість людей обернулась в його бік ( Довж ., Зач. Десна , 1957, 545); Опинилась [ Тоня ] у воді по шию . Проте й це не вибило її з радісного настрою , тим паче , що далі море знову мілкішало, ставало під руки , стало по пояс ( Гончар , Тронка , 1963, 225); До Кузнецова підійшла Супрун i сказала тихо : – А ви , Василю Івановичу , здається , маєте рацію : раз тут і Федір Іванович , то перше ніж говорити на комітеті , слід обговорити в більш вузькому колі . – Безперечно , – відповів Кузнецов. – Тим більш , що це ж не просто « більш вузьке коло », а Бойовий штаб ( Головко , II, 1957, 466); – І вже , дочко ! – одказує Мотря , – не зажалієш батька в наймах , так і мене … Коли замолоду ніхто не жалував , то на старість – і того більше ( Мирний , І, 1949, 360); Тим кр а ще див . кр а ще ; Т і льки й тог о , що … – уживається при вказівці на що-небудь незначне , обмежене , яким хтось користується , володіє . Щоб перервати німоту , Чіпка запитав : – І це ви так живете ? – Отак , як бач . Тільки й того , що хата своя ( Мирний , І, 1949, 248); Т і льки те й роб и ти , що … див . роб и ти ; Тог о й гляд и (див и сь), рідко – про можливість якої-небудь події , дії , якогось вчинку . Натури доброї від москаля набрався , Того й гляди, щоб ще у море не попхався ! (Г.-Арт., Байки .., 1958, 144); – От що , небоже, їдь ти , мабуть , у Новосельці . Далекий світ , щоправда , але байдуже . Візьмеш моїх пару коней , бо і їм тут не солодко . Того й дивись, що ноги протягнуть ( Добр ., Очак. розмир , 1965, 181); У т о му ( тім ) числ і див . числ о ; Що [ж] з т о го ? – звичайно риторичне запитання , близьке значенням до висловів : нічого не вдієш , все одно ; чи має це значення ? Іноді серед роботи , заложивши руки , він [ Чіпка ] задумається , загадається … « Ну що ж з того ?» – забувшись , питає сам себе ( Мирний , І, 1949, 325); Товариші не любили його тверезим , а п’яним здебільшого зв’язували . Раніше то били його немилосердно , але що з того : зіб’ють його .., а тільки пустять – кидається з сокирою , стріляє з пістолета (Хотк., II, 1966, 162); Було важко працювати , Піт котився … Та що з того ? Понад нами Той спів лився ! (Рильський, І, 1960, 162); Що тоб і ( мен і , йом у і т . ін.) до т о го – указує на непричетність кого-небудь до чогось або небажання втручатися у чужі справи ; яке твоє ( моє , його і т. ін.) діло . [ Орест :] Забудь ти сю нещасну розмову , що тобі до того ! Я ж тебе люблю , як і перше , ні, більше , ніж перше ! (Л. Укр., II, 1951, 58); « Мені ще добре , – думав Семен , – А скільки ж то , боже мій , бачив я таких , що в них іно скибочка того поля , а сім’я велика … А що мені до того ?.. Що мені чужа біда ?» ( Коцюб ., І, 1955, 109); [ Та ] як на те ( т е є ), у знач. вставн. сл.: а) якраз , до речі . Всі на мене залицялись І сватати стали ; А у мене , як на теє , Й рушники вже ткались (Шевч., І, 1963, 292); Як на те , і день видався тихий , ясний та погожий ; на небі – ні хмариночки ( Мирний , III, 1954, 257); б) недоречно , як на зло , як навмисно . Не знав , не знав , та як на те , й забув ! (Укр.. присл.., 1963, 277); До города дорога й недалека , Не забариться б перейти . Та як на те , така стояла спека . Що й місця не знайти (Гл., Вибр., 1951, 79); Малий у цю мить , як на теє , обізвався радісним голосом : – Оце єкби [ якби ] на них Довбуш! (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 37). 6. Уживається в головному реченні при наявності співвідносного сполучного слова у підрядному , вказуючи на ознаку , за якою хто-, що-небудь виділяється із ряду подібних і яка розкривається у підрядному . Добре тому ковалеві , що на обидві руки кує (Номис, 1864, № 10752); Верба тая, де Наталя сидить , теж у воді , аж гілля в їй купає … (Гр., Без хліба , 1958, 38); Він уже давно забув той день , коли весело , від усього серця сміявся (Тют., Вир , 1964, 87); Це був вже не той Максим , якому все в навколишньому світі уявлялося сонячним , чистим і легким ( Рибак , Час .., 1960, 56); Люблю я ті часи , як сонце вже встає і промінь свій прозорий На села , на поля так вільно , ніжно ллє (Рильський, І, 1960, 95); // Уживається в складі співвідносного словосполучення чим …, тим , указуючи на залежність якогось явища , якоїсь дії тощо від чого-небудь , на більший ступінь виявлення ознаки у другій частині речення . Чим далі я посувався , тим частіше стрічав цей люд у жалобі ( Коцюб ., II, 1955, 402); [ Лікар :] По-моєму , чим менше панночка книжок читає , тим краще (Л. Укр., II, 1951, 40); Чим вище підіймалися бійці , тим заграва перед ними ширшала , розросталась ( Гончар , III, 1959, 78); Чим більше він приглядався [ до хлопців ] , тим ясніше бачив їхню глупоту (Тют., Вир , 1964, 57); // у знач. ім. той , тог о , ч.; та , ті є ї , ж.; те , того , с.; ті , тих , мн. Уживається в головному реченні при наявності співвідносного сполучного слова у підрядному , вказуючи на особу , що виділяється із ряду інших з якоїсь причини , за якоюсь ознакою , розкритою у підрядному реченні . Лиха тому зима , в кого кожуха нема , чоботи ледащі , а їсти нема що (Укр.. присл.., 1963, 51); Хто щиро поважа родину , Свій рідний край , Тому не всюди рай : Чужина в’ялить , як Билину (Гл., Вибр., 1951, 48); Слава тому , хто в бою за Вітчизну твердо тримає окрилений стяг ( Сос ., II, 1958, 234); Той , кому тяжко буде прочитати до кінця , може відкласти книжку . Я не ображусь так , як образився б романіст (Ю. Янов., II, 1958, 31); – Он у Пилипів , у тих , що млин , кабан ще товщий за тебе (Багмут, Опов., 1959, 6); // у знач. ім. те , рідко т е є , тог о , с. Уживається в головному реченні при наявності співвідносного сполучного слова у підрядному , вказуючи на предмет , дію , явище і т. ін., які пояснюються у підрядному . Нащо йому про теє знати , Що , може , плаче бідна мати Та побивається , як рибонька об лід : Він Вовк , він пан … йому не слід … (Гл., Вибр., 1957, 70); Семен не розумів того , що стояло в книжці , а Романко чи не тямив сам, чи не хотів розповісти до ладу ( Коцюб ., І, 1955, 100); [Йоганна:] Та я не хтіла брати нічого, крім того , що залишилось у тебе з мого посагу (Л. Укр., III, 1952, 161); Денщик покинув смажити ковбасу і швидко переклав офіцерові те , що сказав Джмелик (Тют., Вир , 1964, 536); Марксистсько-ленінські партії і народи соціалістичних держав виходять з того , що від вкладу і зусиль кожної країни залежать успіхи всієї світової системи соціалізму ( Програма КПРС, 1961, 20). 7. означ., перев. із запереч , част. не . Такий , як треба , як має бути . Глушак дивиться на друга з дуже складним почуттям задоволення , суму і співчуття і говорить наче у відповідь своїм думкам і міркуванням : – Так , старію .. Не те вже око … ( Довж ., І, 1958, 104); – Тепер я знаю , Хомо , чому наш Брянський так сердився , коли ми натягали собі на голови трансільванські чабанські шапки … Вигляд не той ( Гончар , III, 1959, 192); – Не розбавляй , чоловіче , горілку водою , не той смак буде , – повчально говорить Гуркало ( Стельмах , II, 1962, 216); // Такий , як звичайно , до якого звикли ; такий , як раніше , як завжди . Не та тут [в Бразілії] риба й мова , Не та вода , не той пейзаж , Але та ж сама хіть спадкова , І людська усмішка – така ж (Рильський, III, 1961, 298); // Який не змінився , залишився незмінним . Не дуже змінилася Босівка.. Ті ж зелені садки , ті ж веселі левади ( Коцюб ., І, 1955, 449); Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та ( Тич ., І, 1946, 200); Воронцова Шура впізнала одразу . Він зовні не дуже змінився за ці роки . Ті ж сірі , завжди насторожені очі під рудими кошлатими бровами ( Гончар , III, 1959, 193); Дома він показав червінця батькові . Дорохтей, покусуючи потріскану до крові нижню губу , уважно вислухав сина , на кутніх зубах спробував золото , кинув його з цяткою крові на стіл і одвернувся. – Не ті гроші , хоч і золоті ( Стельмах , І, 1962, 50); Я прочитав твого листа , Моя ти сестро прехороша … І я не той , І ти не та , А все ж Нас не зігнула ноша , Яку поклало нам життя З дитячих літ на кволе тіло (Нагн., На полі битви , 1974, 127); // у знач. ім. те , тог о , с. Про що-небудь небажане , непотрібне , не таке , як хотілось би. Я почуваю , що .. я кохаю не те ( Коцюб ., І, 1955, 420); Хто тільки не пробував рух пісків цих зупинити , але нічого не виходило , бо садили не те , або не так , або не тоді ( Гончар , Бригантина , 1973, 86). @ Зайт и ( увійт и ) не т и ми двер и ма – те саме , що Не в ті дв е рі піт и ( потр а пити і т. ін. ) ( див . дв е рі ). Український сепаратистський буржуазний рух здавався мені тоді найреволюційнішим рухом , найлівішим, отже , найкращим .. Таким чином , я ввійшов у революцію не тими дверима ( Довж ., І, 1958, 16); Не в ті вз у тися див . взув а тися ; Не в ті дв е рі піт и ( потр а пити і т. ін. ) див . дв е рі ; Не з т о го т і ста книш див . т і сто ; Не тим в і тром пов і яло див . пов і яти ; Не той став ; Не та ст а ла – хтось дуже змінився . Лазар уже не той став , уже й він якось поник ( Вовчок , І, 1955, 130); – Що в тебе на серці ? Ти неначе вже не та стала , – промовила до Соломії баба Зінька . – Не та стала ? Я, мамо , однаковісінька і тепер , як і колись була (Н.- Лев ., VI, 1966, 387); Тільки ж Горпина мов не та до його стала . Зникли ті розмови щирі та ласкаві , – тепер вона з чоловіком іноді й слова не промовить за день (Гр., І, 1963, 257). 8. означ., а також у сполученнях той же , той [ же ] самий , та ( те ) ж, та [ж] сама , те [ж] саме . Який вже був , мав місце , згадувався , зустрічався раніше . Служу таки в тих самих панів . Іще два місяці мені до року осталось ( Вовчок , І, 1955, 20); Царське убрання Шерстю його [ Лікаона ] облягло , і руки змінились на лапи . Але й у вовчому тілі зберіг він первісну вдачу : Та ж сивина , як була , і лють на обличчі та сама (Зеров, Вибр., 1966, 306); І не пройшло кількох годин , як Шовкун знову спускався на вогневу тією самою стежкою , між бурими кущами і величезними брилами каміння ( Гончар , III, 1959, 115); // Не будь-який , не якийсь інший , а саме цей . А за віщо , За що люде [ слов’яни ] гинуть ? Того ж батька , такі ж діти , – Жити б та брататься. Ні, не вміли , не хотіли , Треба роз’єднаться! (Шевч., І, 1963, 114); Але помалу-малу , коли нехіть до Гашіци зростала в серці Йоновім, той самий батько його , палкий мош-Костаки, з’явився на очах Йонових його рятівником у прикрій ситуації ( Коцюб ., І, 1955, 245). @ Од и н і той же ; Од и н і той с а мий див . од и н ; Одн е ( одн о ) і те ж; Одн е ( одн о ) і (й) те с а ме див . од и н . 9. означ. Уживається для підкреслення емоційного ставлення до осіб , предметів , явищ і т. ін. Не так тії вороги , Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи , Плачучи осудять , І попросять тебе в хату . І будуть вітати І питать тебе про тебе , Щоб потім сміятись (Шевч., II, 1963, 154); А паничів що то в нас перевернулось! Аж роєм коло нашої панночки звиваються , – так , як ті джмелі гудуть ! ( Вовчок , І, 1955, 107); Треба Кириликові учити сестер грамоти . Далася ж уже їм та грамота ! Досталося і вухам , і рукам , і голові ( Мирний , І, 1954, 154); Всі злетілись, наче галич , Наче теє хиже птаство на порубаного трупа , щоб розшарпати до краю (Л. Укр., І, 1951, 395); Буває й таке , що з великих любощів , з кохання того йдуть сидіти на віру , бо звінчатися не можна ( Коцюб ., І, 1955, 45); Мій предок був Густав Сосюр, що йшов до нас крізь сніжні далі і на Москву під скрегіт сталі й наполеонівських побід зробив безславний той похід ( Сос ., II, 1958, 355); Порубав батько хустку сокирою , дочку ту бив уже , бив . Слава по всьому селу ( Головко , II, 1957, 192); Деякі [ бійці ] сіли на буреломі , деякі слухали стоячи . Воронцов говорив , походжаючи між ними .. Майор говорив не голосно , а майже шелестів , як те листя . Проте всі чули кожне його слово ( Гончар , III, 1959, 96). 10. Уживається як складова частина складених сполучників : унаслідок того , що ; для того , щоб ; з тим , щоб ; з того часу , як ; мало того , що ; між тим , як ; незважаючи на те , що ; перед тим , як ; після того , як ; заст. тим , що ; у той час , як і т. ін. Перед тим , як одхилити ляду , вона закриває ліхтар , прислухається (Л. Укр., II, 1951, 189); З того часу , як почалися бої в Будапешті, гармати супроводження йшли поряд штурмових груп ( Гончар , III, 1959, 262); // Уживається у складі словосполучень , перев. вставних , які з’єднують різні частини висловлення . Жив собі бідний чоловік .. Дітей мав багато , до того ж жінка померла ( Казки Буковини .., 1968, 54); Пропозицію [ ватажка ] стріли [ опришки ] повним мовчанням , що граничило вже з ворожістю . Мало того — появилася опозиція (Хотк., II, 1966, 227); Отже , щоб поправити переклад , я мусив сидіти 4 дні та мучитися . Опріч того , пропав у мене один день . Приїздив Шаляпін ( Коцюб ., III, 1956, 425); Народ — великий художник , він завжди мислить конкретно . Співаючи про Леніна , він разом з тим співає і про створену Леніним Комуністичну партію , про побудовану ним багатонаціональну соціалістичну державу (Рильський, IX, 1962, 224); Дивним було , що вона [ висота ] ще існувала . Більше того , і доти стояли ще на своїх місцях , тільки зовсім були тепер оголені ( Гончар , III, 1959, 44); Повкривавши дітей , Олена підійшла до печі , щоб розпочати свій звичайний трудовий день .. Між тим Оксен ішов селом , дразливий і гнівний , і цей гнів чіплявся до нього кожного ранку , як тільки він прокидався від сну (Тют., Вир , 1964, 27). 11. той , част., розм. Уживається для заповнення паузи при запинці у мові , при наявності труднощів у доборі слова , а також замість якого-небудь слова або словосполучення ; тог о ( див . тог о 2). — Ти б же той … — звернувся Іван до мене перегодом . — Що-небудь про Матвіївку. Поему ! Обов’язково напиши , пора ! (Вирган, В розп. літа , 1959, 216); — Одним словом , пораджуся зі своїм напарником та й той … завтра ні, а післязавтра прийдемо ( Збан ., Малин . дзвін , 1958, 60); — Ти , дівко , той , піди , мабуть , напій коня … Ярина слухняно попростувала до дверей (Панч, Гомон. Україна , 1954, 418); // Уживається як евфемізм при повідомленні про що-небудь . [ Денис :] Син мені не дозволя вже його повчати , каже , якщо той , то я і за груди візьму (Кроп., II, 1958, 477); // у знач. присудка . Уживається перев. на позначення негативних дій , властивостей , стану тощо ; поганий , посередній , не дуже добрий і т. ін. Пан Стреминський застрілив козла . Щасливий старичок . Такий собі вже той … недолугий , а так стріляє … (Рильський, Бабине літо , 1967, 67).