тил

[tɪl] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Простір, територія позаду фронту, де розташовані резерви, господарські та адміністративні установи, що забезпечують діяльність армії під час війни.

  2. Задня, зворотна сторона чого-небудь; те, що знаходиться позаду, ззаду.

  3. Частина військового формування (підрозділу, частини), що розташована позаду головних сил або призначена для забезпечення їх дій з тилу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тил, р. тилу, д. тилові, з. тил, о. тилом, м. тилі, к. тиле

Більше записів