тиква

[tɪkʋɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Однорічна трав’яниста рослина родини гарбузових зі стелистим або чіпким стеблом, великими листками та плодами, що вживаються в їжу; рідше — саме ці плоди (найчастіше видовженої форми).

  2. Порожнистий, зазвичай висушений, плод цієї рослини, що використовується як посуд (для води, вина тощо), музичний інструмент або декоративний виріб.

  3. Переносно: про голову людини (розмовне, часто іронічне або зневажливе).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тиква, р. тикви, д. тикві, з. тикву, о. тиквою, м. тикві, к. тикво

Більше записів