Тиксотропність — властивість деяких дисперсних систем (гелів, суспензій, паст) відновлювати свою структуру після механічного руйнування (наприклад, перемішування або встряхування) при їхньому подальшому спокої.
Тиксотропність — здатність рідин, що містять різноманітні наповнювачі або загусники, тимчасово знижувати свою в’язкість під впливом механічного навантаження (зсуву) та згущатися (знову набувати гелеподібного стану) після його припинення.