1. (розм.) Ставати тихішим, затихати, вщухати; поступово втрачати силу, інтенсивність (про звуки, явища, почуття тощо).
2. (перен.) Заспокоюватися, приходити до стану миру, рівноваги; стихати (про емоції, конфлікти, метушню).
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Ставати тихішим, затихати, вщухати; поступово втрачати силу, інтенсивність (про звуки, явища, почуття тощо).
2. (перен.) Заспокоюватися, приходити до стану миру, рівноваги; стихати (про емоції, конфлікти, метушню).
Відсутні