тихість

[tɪxistʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Абстрактна назва ознаки за значенням прикметника “тихий”; стан спокою, безшумності, нерухомості або слабкої інтенсивності прояву.

  2. (перен.) Властивість характеру; лагідність, покірність, невибагливість.

  3. (заст., рідк.) Тихий, відокремлений закуток; місце, де панує спокій і безшум’я.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тихість, р. тихості, д. тихості, з. тихість, о. тихістю, м. тихості, к. тихосте

Більше записів