тиф

Значення

1. Гостра інфекційна хвороба, що характеризується гарячкою, загальною інтоксикацією організму, висипанням на шкірі та ураженням нервової та серцево-судинної систем; викликається різними видами бактерій роду Rickettsia, що передаються від зараженої людини вошами (епідемічний висипний тиф) або через укуси кліщів (ендемічний висипний тиф).

2. У розмовній мові — застаріла або загальна назва для деяких важких інфекційних захворювань, що супроводжуються високою гарячкою та порушенням свідомості (наприклад, черевний тиф, поворотний тиф).

Правопис та відмінювання