Значення
-
Розмовне, застосовується переважно у запереченні “не тичить” — не варто, не слід, не годиться робити щось; не личить, не підходить.
-
Застаріле та діалектне — стирчати, підноситися, виступати чимось угору; торчати.
-
Діалектне — встромляти, втикати, вколювати щось десь; ставити вертикально.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я тичу, ти тичиш, він тичить, ми тичимо, ви тичите, вони тичать