тичинин

[tɪt͡ʃɪnɪn] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Власна назва, що походить від прізвища українського поета Павла Тичини; вживається для позначення явищ, пов’язаних з його творчістю, біографією або вшануванням його пам’яті (наприклад: тичининська поезія, тичининська премія).

  2. У мовленні може вживатися як характеристика художнього стилю, образності, властивих поезії Павла Тичини (наприклад: тичининський ліризм, тичининська метафорика).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тичинин, р. тичининого, д. тичининому, з. тичининого, о. тичининим, м. тичининім

Більше записів