тичок

[tɪt͡ʃok] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва.

  2. У технічній термінології (зокрема, у будівництві або виробництві) — короткий стрижень, штир, виступ або невеликий циліндричний елемент, призначений для з’єднання, кріплення чи упору.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тички, р. тичок, д. тичкам, з. тички, о. тичками, м. тичках, к. тички

Більше записів