тибетець

[tɪbɛtɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Представник корінного населення Тибету, історичної області в Центральній Азії, що входить до складу Китаю.

  2. Мешканець або уродженець Тибету.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тибетець, р. тибетця, д. тибетцеві, з. тибетця, о. тибетцем, м. тибетцеві, к. тибетцю

Більше записів