тяжа

[tjɑʒɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Тонкий довгий шматок шкіри, тканини, мотузки тощо, що використовується для зв’язування, стягування чи кріплення чогось; ремінець, шнурок.

  2. Те саме, що тяж (у значенні важкого, обтяжливого чуття або обставини); вживається переважно у поетичній мові.

  3. Рідкісне: те саме, що тяжіння (фізична сила).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тяж, р. тяжа, д. тяжеві, з. тяж, о. тяжем, м. тяжеві, к. тяже

Більше записів