Значення
-
Розум, кмітливість, здатність швидко зорієнтуватися в ситуації та приймати правильні рішення; кмітливість, винахідливість.
-
(У значенні “мати тяму до чогось”) Природна здібність, схильність до певної діяльності; хист, здібність.
-
(Заст., діал.) Розуміння, уявлення про щось; поняття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тяма, р. тями, д. тямі, з. тяму, о. тямою, м. тямі, к. тямо