тягучка

[tjɑɦut͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Розм. Солодка, в’язка, густа маса з цукру, меду або вареного фруктового соку, яку використовують для приготування цукерок, начинки або як самостійний десерт; іриска, помадка.

  2. Розм. Про будь-що дуже в’язке, липке, що тягнеться (наприклад, глина, смола).

  3. Перен., розм. Про щось дуже нудне, одноманітне, повільне або затягнуте в часі (наприклад, розмова, справа, процес).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тягучка, р. тягучки, д. тягучці, з. тягучку, о. тягучкою, м. тягучці, к. тягучко

Більше записів