тягучість

[tjɑɦut͡ʃistʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Властивість речовини, що характеризує її здатність піддаватися пластичній деформації без руйнування, зокрема здатність розтягуватися у тонкі нитки або дроти (про метали, матеріали тощо).

  2. Фізична характеристика рідини, що визначає її опір течії, внутрішнє тертя; в’язкість.

  3. Переносно: повільність, неповороткість, затяжність у розвитку, протіканні чого-небудь (про час, процеси, мову тощо).

  4. У музиці: плавність, поступовість переходу між звуками; легато.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тягучість, р. тягучості, д. тягучості, з. тягучість, о. тягучістю, м. тягучості, к. тягучосте

Більше записів