тягомотина

[tjɑɦomotɪnɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Розм. Невиразна, нудна, затяжна розмова або справа; балаканина, волокита.

  2. Розм. Про людину, яка говорить повільно, невиразно або яка затягує виконання справи; кволоха, тягун.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тягомотина, р. тягомотини, д. тягомотині, з. тягомотину, о. тягомотиною, м. тягомотині, к. тягомотино

Більше записів