тягнучий

[tjɑɦnut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Такий, що має властивість тягнутися, видовжуватися без розриву; еластичний, пружний (перев. про матеріали, речовини).

  2. У фонетиці: такий, що вимовляється з більшою тривалістю; довгий (про звук, склад).

  3. У музиці: повільний, плавний; такий, що виконується легато (про темп, характер виконання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тягнучий, р. тягнучого, д. тягнучому, з. тягнучого, о. тягнучим, м. тягнучім

Більше записів