Значення
-
Міцна, надійна фортеця, укріплене місце, що важко взяти приступом.
-
(переносно) Оплот, надійна опора, непохитна основа чогось (ідей, переконань, державності тощо).
-
(переносно, заст.) Про людину з міцним характером, непохитними переконаннями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. твердиня, р. твердині, д. твердині, з. твердиню, о. твердинею, м. твердині, к. твердине