твердовипалений
[tʋɛrdoʋɪpɑlɛnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(про цеглу, керамічні вироби) Який пройшов інтенсивне випалювання при високій температурі, що надало йому особливої міцності, щільності та стійкості до вологи.
-
(перен., про людину) Загартований, випробуваний важкими життєвими обставинами, що набув стійкості, непохитності характеру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. твердовипалений, р. твердовипаленого, д. твердовипаленому, з. твердовипаленого, о. твердовипаленим, м. твердовипаленім