твердокамінний БукваТ 1. (про людину) Який має твердий, непохитний характер; стійкий, незламний, принциповий. 2. (заст., про матеріал) Зроблений з твердого каменю; кам’яний, кам’янистий. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←надспалахнадсохнути→