Твердоголовість — властивість за значенням прикметника “твердоголовий“; упертість, непохитність у думках, переконаннях, часто з відтінком негативної оцінки як нездатність до гнучкості, застарілість поглядів.
твердоголовість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |