Значення
-
Процес набуття або надання твердості, міцності; перетворення на тверду речовину, затвердіння.
-
(перен.) Стан стійкості, непохитності, незламності (про характер, волю, переконання).
-
(техн.) Процес зміни властивостей матеріалів (наприклад, бетону, металу, полімерів) з часом, що призводить до збільшення їх міцності та твердості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тверднення, р. тверднення, д. твердненню, з. тверднення, о. твердненням, м. твердненні, к. тверднення