1. Ставати твердим, набувати твердості; застигати, затверджуватися.
2. (переносно) Ставати рішучим, непохитним у своїх намірах, переконаннях або почуттях.
твердітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови