1. (у релігійних текстах, поетичній мові) Небесний простір, небосхил, небо, що уявляється у вигляді твердого склепіння.
2. (переносне значення, книжне) Щось міцне, непохитне, стійке; опора, фундамент.
3. (застаріле, поетичне) Тверда поверхня землі, суша (на противагу воді чи повітрю).