тваринка

1. Зменшувально-пестливе від “тварина”: невелика або молода тварина, часто з відтінком симпатії або співчуття.

2. (переносно) Про людину, яка виконує важку, одноманітну, неосвічену роботу; бідолаха, нещасна істота.

3. (переносно, заст.) Про людину з низькими моральними якостями, грубу, жорстоку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |