тузик

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “туз”, що означає невелику або молоденьку собаку, часто безпородну.

2. Рідкісне прізвисько або кличка тварини, зокрема собаки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |