тужність

1. Властивість за значенням прикметника “тужний”; стан, коли щось є тужним, сумним, болісним.

2. (у літературознавстві) Поетична тема або мотив смутку, туги, печалі; елегійність.

3. (заст., рідко) Тісний зв’язок, спорідненість, близькість (зазвичай у значенні родинного єднання).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |