Значення
-
Дія за значенням дієслова «тужити»; стан тривоги, занепокоєння, суму, журби, туги.
-
(у медицині) Фізіологічний процес у новонароджених, що характеризується ритмічними спазмами дихальних м’язів і голосової щілини, що виникає при порушенні газообміну, зазвичай після першого вдиху; період адаптації легень до позаутробного життя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тужіння, р. тужіння, д. тужінню, з. тужіння, о. тужінням, м. тужінні, к. тужіння