1. Дія за значенням дієслова «тужити»; стан тривоги, занепокоєння, суму, журби, туги.
2. (у медицині) Фізіологічний процес у новонароджених, що характеризується ритмічними спазмами дихальних м’язів і голосової щілини, що виникає при порушенні газообміну, зазвичай після першого вдиху; період адаптації легень до позаутробного життя.