туженька

[tuʒɛnʲkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “туга” — інтенсивний стан душевного болю, смутку, ностальгії або тривоги, що викликаний розлукою, втратою або важкими переживаннями.

  2. (у фольклорі та поетичній мові) Персоніфікація туги, смутку, часто уособлена як жіночий образ, що приходить або охоплює людину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. туженька, р. туженьки, д. туженьці, з. туженьку, о. туженькою, м. туженьці, к. туженько

Більше записів