тужавіючий
[tuʒɑʋijut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Тужавіючий (від дієслова “тужавіти“) — такий, що поступово втрачає свіжість, еластичність, силу або інтенсивність; що стає млявим, в’ялим, сумним або тьмяним.
-
Тужавіючий (у переносному значенні) — такий, що виражає ніжну сумноту, легку печаль або ностальгію; сповнений тужі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тужавіючий, р. тужавіючого, д. тужавіючому, з. тужавіючого, о. тужавіючим, м. тужавіючім