1. (про людину) Ставати тужним, сумним, засмученим; впадати в журбу, тугу.
2. (переносно, про природу, обстановку) Набувати похмурого, сумного вигляду; виглядати зажурено.
тужавітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови