тужачи

Буква:Т

Значення

(дієприслівник від дієслова “тужити“) Виконуючи дію сумування, смуткування, переживання через щось або когось; відчуваючи тугу, печаль.
(дієприслівник від дієслова “тужити”) Виконуючи дію скарги, нарікання на щось; виражаючи невдоволення або скорботу.
(дієприслівник від дієслова “тужити”, застаріле) Виконуючи дію прагнення, сильного бажання чогось; палко бажаючи, сумуючи за чимось.