Тлумачення із “Словника української мови”* ТУЖ-Т У Ж , присл., заст. Ось-ось , скоро , дуже швидко . – Ще тільки спасівка наступа, а вже Маруся зовсім не та , як унов народилася ; туж-туж і Василь буде ; тоді .. мерщій справлю весілля , та й нехай собі живуть (Кв.-Осн., II, 1956, 80); // Тільки що . [Надежда:] Давайте ж бумагу, я вам прочитаю . [ Прохор :] Це туж-туж приніс десятник , від урядника (Кроп., III, 1959, 177).