1. Корінний житель певної місцевості, країни, особливо віддаленої або екзотичної для мовця; автохтон.
2. (заст.) Уживалося для позначення корінного населення колоніальних або залежних територій, часто з відтінком зневажливості.
туземець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. (True) |