Значення
-
Корінний житель певної місцевості, країни, особливо віддаленої або екзотичної для мовця; автохтон.
-
(заст.) Уживалося для позначення корінного населення колоніальних або залежних територій, часто з відтінком зневажливості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. туземець, р. туземця, д. туземцеві, з. туземця, о. туземцем, м. туземцеві, к. туземцю