1. Корінний житель певної місцевості, країни, особливо віддаленої або екзотичної для мовця; автохтон.
2. (заст.) Уживалося для позначення корінного населення колоніальних або залежних територій, часто з відтінком зневажливості.
Словник Української
Буква
1. Корінний житель певної місцевості, країни, особливо віддаленої або екзотичної для мовця; автохтон.
2. (заст.) Уживалося для позначення корінного населення колоніальних або залежних територій, часто з відтінком зневажливості.